×

Попередження

JFolder::files: Шлях не є текою. Шлях: home/polgi180/public_html

 В рамках проекту «Ювілей книги» учні 3-х класів школи І ступеня разом з вчителями-класоводами Накладовою Майєю Володимирівною, Бобрівник Надією Володимирівною та Солодкою Ольгою Василівною відзначили 135 років «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді.

Піноккіо став одним з найвідоміших казкових персонажів. Його образ має певне педагогічне значення: кожен раз коли Піноккіо бреше у нього збільшується ніс і він обертається у хлопчика тільки тоді, коли допомагає іншим. Таким чином, через цей образ діти мають усвідомлювати наслідки нечемної поведінки та винагороди за добрі вчинки.

Про пригоди маленької дівчинки (не більше дюйма на зріст) говорили на ювілеї книги учні 1-х класів школи І ступеня. Разом з вчителями-класоводами Величко Світланою Микитівною, Янчук Валентиною Василівною та Савчук Зіною Йосипівною поринули в чарівний світ казки данського письменника Ганса Крістіана Андерсена «Дюймовочка».

 

 Птахи приваблюють увагу своїм дзвінким і мелодійним співом, різноманітним яскравим, красивим забарвленням, граційним польотом, цікавою поведінкою, своєрідними "танцями" та іншими біологічними особливостями. Спостерігати за птахами в їхньому природному середовищі – справжня насолода. Вони - наші надійні та вірні друзі, про яких, безумовно, слід знати. Вчитель початкових класів Руда Галина Анатоліївна та учні 3-А класу школи І ступеня 27 листопада на учнівській конференції «Цікава орнітологія» говорили про те, що знання про птахів  розширюють кругозір людини,  роблять життя повнішим, красивішим. 

 

 

27 листопада 2015 року в початкових класах було проведено День казки «Казка в гості завітала». Березова Світлана Євгенівна із своїми учнями закріпили знання дітей про казкових героїв, розвивали образне мислення, фантазію, творчу уяву, увагу, пам’ять, творчі здібності, формували позитивні моральні риси, вчили доброзичливо ставитись одне до одного, вчасно приходити на допомогу, розвивати комунікабельність,  виховувати інтерес до народної творчості, бажання дізнатися про щось нове.

Глядачі отримали задоволення від перегляду казки, їм було цікаво і весело.

 

 

Бодай би не знати тієї пори

Жахливої, що голодом звати,

Ні труни, ні хрестів

І ні тризни!

Прямо в яму.

На віки віків!

Чорна сповідь моєї Вітчизни

І її затамований гнів
                                Олександра Ямборська

Але наша пам’ять, наша совість вимагає від нас наприкінці осені щороку гучно дзвонити у Дзвони Пам’яті і Скорботи в пам’ять тих мільйонів наших співвітчизників, які на початку 30-х років XX століття були безвинно закатовані голодом.

Тому учні гімназії із болем згадали ті жахливі сторінки історії.